Переклади з Юрія Гарасимовича: У Львові відбулася презентація нової книги Ігоря Калинця

п’ятниця, 7 грудня, 2018, 14:55 Львів

Переклади з Юрія Гарасимовича: У Львові відбулася презентація нової книги Ігоря Калинця

Вчора, 6 грудня, у Львівському музеї історії релігії відбувся творчий вечір відомого поета Ігоря Калинця, присвячений пам’яті його дружини – Ірини Стасів-Калинець. На заході презентували нову книжку перекладів Ігоря Калинця з Юрія Гарасимовича, польсько-українського поета, у творчості якого провідне місце займала тема лемківської трагедії в час примусового виселення їх з етнічних земель.

Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

У творчій зустрічі взяли участь молоді львівські поети Ростислав Кузик і Назар Данчишин, редакторка першого видання книжки Наталія Ступко, а також молода співачка Наталія Кухар, яка виконала маловідомі лемківські народні пісні. Спеціальним гостем був – Микола Мох, харківський актор, який прочитав поезію Ігоря Калинця. До події також долучився заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Роман Филипів.

У своєму виступі Ігор Калинець розповів, що нова книга – це по суті доповнене перевидання давнішої книжки «Руський ліхтар, або Небо лемків». Письменник зачитав поезію та передсмертні записки Юрія Гарасимовича, у яких він згадує про те, що завжди відчував себе українським поетом, незважаючи на те, що народився і жив у Кракові, писав польською мовою і лиш у дитинстві відвідував Україну. Ігор Калинець наголосив, що називає Гарасимовича Юрієм, а не Єжи, бо того хрестили так в греко-католицькій церкві. Більше того, Гарасимовича похоронив також український греко-католицький священик.

«Чи потрібен нам і нашій літературі Юрій Гарасимович? Я думаю, що так, потрібен. Він найкраще описав трагедію лемків. Ніхто так не писав про них, як він. Гарасимович оспівав трагедію Лемківщини найбільше з усіх письменників. Це основа його творчості. Безперечно, що сам поет пройшов трансформації поглядів. Бо свого часу він поділяв думки деяких груп людей, які говорили, що лемки – то окремий народ. Але у кінці життя він визнав, що лемки – це українці, які живуть найдальше на заході. Також варто сказати, що Герасимович мав інший погляд на український визвольний рух. Тут плив польських істориків однозначний. Коли він писав, для прикладу про бандерівський рух, то швидше наголошував на якійсь слабкості, що їм не вдалося свого зробити, тобто одразу відновити незалежність України», – розповів Ігор Калинець.

Поет також згадав під час свого виступу про певну містику, яка пов’язує його з Гарасимовичем.

«Був гарний серпневий день 1999 року. Я йшов на роботу і відчув якийсь сум і тривогу. Це було незрозуміле почуття, яке вилилося у думку, що я знову хочу писати вірші! Я не писав їх майже 20 років, поклявся, що не буду, але це було щось сильніше за мене. Я зрозумів тоді, що хочу писати так гарно, як це робив Гарасимович, хочу відкрити українцям його лемківську тематику. Пізніше, я дізнався, що в той день, коли у мене виникла ця думка і бажання – помер був Юрій Гарасимович… Це якась така містика, яка єднає нас», – сказав Калинець.

Ігор Калинець розповів, що свого часу Гарасимович був одним із найвизначніших поетів-ліриків у Польщі, до того ж – дуже плодовитим, бо написав понад 50 книжок. Щоб його зрозуміти, треба дивитися на творчість Гарасимовича у ширшому контексті двох народів та культур.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*